У один звичайний літній день, коли з пляжу вже всі пішли.

З самих недр піску почали вилазити піщані гноми.

Це були крошечні істоти що жили у недрах піску та ховались від людей.

Але як не ховайся все стане явою, про це і наша історія.

Одного дня коли всі вже пішли додому , а з піску почали вилазити гноми

трапилось щось незвичайне.

До пляжу прийшла жінка із лопатою.

Вона хотіла брибрати цей пляж але

побачила одного з гномів.

Ой, хто це?!

Після цих слів гном нирнув у пісок.

Що це було?

На наступний день у цей же час вона знову прийшла.

Геей,чоловічки!

Виходьте в мене є сало.

Одразу після цих слів один зних вискочив на поверхність.

Виявилось вони дуже любили сало.

Зачекай тоучора то був ти?

Ні то мій младший брат

Антон.

Вони поговорили і він провів її до селеща під піском.

Це було дівне місце з гарними лісами та сонцем

яке сліпило очі.

Певно їхні нори рили через цілі міри.

Де ми?

Ми у зачарованому селещі

А чому тут усе таке маленьке?

...

...пробач. Ах,так я і забула.

А зробі меня екскурсію

Гаразд.

Це мій дім.

Дуже просторно як для хати гнома.

Ось це моя хата

Оскільки ви мій гість я вас пригощу.

Гаразд.

Єкскурсія продовжувалась доки не дійшла до поляни з квітами.

Ось і завершилася екскурсія по зачарованому селещу гномів.

Мені буде вас не хватати ,але мені треба ідти.

Бувай!!!