На просторах поля золотого

Сині зірочки тремтять.

Мов шматочки неба голубого,

Виграють, виблискують, горять.

Волошка (бот.) "Centaurea cyanus L.; конюшина альпійська, Trifolium alpest L."-

можливо, назва зумовлена волохатим виглядом чашечок цих рослин; у такому випадку назва пов'язана з волохи, volx-, і може продовжувати ще праслов'янську назву volsьka, яка могла означати все волохате, зокрема волохату рослину.

Як бур'ян вона була занесена в Європу і Азію разом із житом. Вперше згадує про цю рослину Пліній Старший (І ст. н.є.) за часів, коли жито тільки починали культивувати в стародавньому Римі, а через хрестові походи вона розповсюдилася на інші землі. І тепер, коли на наших полях сходить жито, волошки синіють поміж колосків. У народі цю рослину називають: волошки, блаватас, блаватка, волошка, синець, центаврія.

Волошки — символ хлоп’ячої краси і доброти, дівочої скромності та ніжності; одна з дванадцяти квіток українського вінка.

Колись селяни розводили їх поблизу своїх осель. Волошки мали широке ритуальне застосування – їх клали за ікони, прикрашали хрести в церквах,

святили на Маковія (14 серпня), на Спаса (19 серпня). На Трійцю із волошок плели обрядові вінки. 

На думку етнографів, сакралізація цієї рослини пов’язана з легендами про знайдення хреста Господнього. На місці, де євреї сховали хрест Спасителя, виросла пахуча й цілюща трава, яку в Україні назвали «волошки».

За іншою легендою, рослина одержала назву «від імені святого Василя Великого, який начебто за життя дуже полюбляв квіти й зелень і завжди прикрашав ними свою оселю». 

Наукова назва цієї рослини пов’язана з кентавром Хіроном – давньогрецьким міфологічним героєм – полулошадью і напівлюдиною.

Кентавр Хірон володів знаннями про цілющі властивості багатьох рослин і з допомогою василька зміг вилікуватися від рани, нанесеної йому отруєною стрілою Геркулеса. Це і послужило приводом назвати рослину centaurea, що в дослівному перекладі означає «кентаврово».

Васильки у полі, васильки у полі,

і у тебе, мила, васильки з-під вій,

і гаї синіють ген на видноколі,

і синіє щасті у душі моїй.

В.Сосюра

Нам допомагали:

1. http://www.discoverukraine.com.ua
2. http://vidpoviday.com/voloshka-konspekt-zanyattya-sposterezhennya-v-dityachomu-sadu
3. Етимологічний словник