Зелені насадження є важливим фактором  створення мікроклімату в населених пунктах нашого краю. Деревна рослинність - це складна лабораторія, яка постійно очищає повітря від пилу, шкідливих домішок та бактерій, виділяє кисень та поглинає вуглекислий газ, зволожує повітря.

Зелені  насадження  в населених пунктах займають площу близько 720 гектарів. Це сквери, алеї, парки, бульвари, лісопарки, насадження біля ставків та річок.

У селі Велика  Севастянівка буруть початок густі хвойні та мішані ліси, які висаджені на піщаних і супіщаних грунтах вздовж річки Сорока і продовжуються у Вінницькій області.

На  Христинівщині переважають  листяні та мішані ліси. У лісах ростуть такі дерева: дуб, граб, липа, клен, ясен, сосна, ялина. 

Під деревами в лісі розвиваються  багаторічні кущі. Вони утворюють свій особливий ярус - підлісок. Кущі, які входять до складу підліску відрізняються між собою.  Одні в сприятливих умовах можуть вирости до 5-6 метрів, наприклад, ліщина, інші, навпаки, рідко досягають висоти людського росту.  Різновидність кущів в лісах мало, вони можуть рости  як в лісі, так і поза ним.

Підлісок служить місцем гніздівлі лісових птахів, є дуже важливим  для лісу, бо птахи - це лікарі, які знищують велику кількість шкідливих комах. На тих ділянках лісу,

де знищений підлісок, або він мало розвинений, гніздиться мало птахів, і ліс не захищений від шкідників. Корисна роль підліску ще в тому, що  плоди кущів є їжею для різних звірів і птахів, що живуть у лісі. Майже всі лісові кущі мають соковиті плоди. Це бузина, ліщина, глід.

Трав'янистий покрив складається з різнотрав'я, серед яких медунка, копитняк, фіалка, квіткова купина, кропива, весною - підсніжники,  ряст, проліски. Ліси також багаті на гриби і ягоди.

Ліси - це середовище для відпочинку, оздоровлення, збору  плодів і ягід, грибів і лікарських рослин, заготівлі кормів. Тож не залишаймося байдужими до цього джерела життя.

Спасибі людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялинки в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

Марія Познанська

Багата на лікарські рослини наша земля. В глибину віків сягає історія застосування їх людиною.

На території України є велика кількість дикоростучих лікарських рослин і близько 1/4 частина всіх найменувань - на території нашого краю.

Так, у Великосевастянвських в невеликій кількості зустрічаються валер'яна, трьохкольорова фіалка, суниця лісова, на піщаних місцях - безсмертник. 

Плоди лісової суниці мають високі смакові якості, містять багато вітамінів. Їх споживають свіжими, готують варення, джеми, соки. З лікувальною метою використовують плоди і листки суниць лісових. 

Великої популярності  як цінна лікарська рослина набула валер'яна. Це висока струнка рослина з прямим, міцним, усередині порожнистим стеблом та вертикальним коротким кореневищем з багатьма темненькими корінцями. Кореневише та корінці мають характерний запах, особливо відчутний при розтиранні їх. Квітки невеликі, червонувати або білі з п'ятичленним віночком і малопомітною чашечкою, зібраною у суцвіття. При плодах чашечка перетворюється на чубок волосків, що має вигляд 

парашутика. Валер'яну  здавна використовують для виготовлення ліків.

Фіалка триколірна відома ще й під іншими назвами: зірочки, сокирки, зозульки, зозулинні черевички, сирітки, братики та сестрички.

"Дар неба", таку символічну назву дали стародавні лікарі, які задовго  до нової ери високо цінували й широко застосовували її в лікувальній практиці.

Чистотілом користуються з давніх давен. Росте чистотіл як бур'ян у затінку на місцях з достатнім зволоженням:  у садах,  попідтинню, в лісах, серед чагарників, особливо в ярах. Найкраще розвивається на глинистих грунтах. Тому є зарослі чистотіла в лісах Великої Севастянівки. 

Тут можна знайти і шипшину. Скарбницею вітамінів вважають плоди лісового куща з напрочуд гарними запашними квітками. Це високий кущ 1,5-2,5 м заввишки з дуговидними гілками, вкритими міцними шипами. З плодів виготовляють різні вітамінні препарати - у вигляді таблеток, концентрованих соків, напоїв. Пелюстки шипшини - сировина для ефіроолійної та парфюмерної промисловості.

Звіробій - одна з найпоширеніших рослин христинівської флори. Зростає як невибаглива рослина на різних грунтах, переважно на узліссях, галявинах світлих лісів, по схилах пагорбів, на межах обабіч доріг та на всяких відкритих сухих місцях.

На території , яка прилягає  до селища Верхнячка та в селі Христинівка росте бузина чорна.

На залізнично-шляхових насипах  в невеликих кількостях зустрічається чебрець - невеликий багаторічний  півкущовий. Рослина має ароматичний запах. Цвіте з липня до серпня. Траву чебреця збирають в період повного цвітіння.

У селі Христинівка на глинистому насипі є великі зарослі мати-мачухи.  Цікава особливість мати-мачухи: на її кореневищі квіткові й листкові бруньки утворюються нарізно.  І першими,  коли починає танути сніг, у березні чи квітні, виростають стебла-квітконоси. Тільки після відцвітання утворюється кілька пагонів з листочками. Якоюсь мірою підбіл, як цю рослину називають в народі, може стати у пригоді як годинник рослина-барометр. Суцвітіття її рівно о п'ятій годині вечора закриваються. закриваються вони з настанням похмурої погоди та перед дощем...

У невеликих кількостях на території  зустрічається подорожник, спориш, полин, польовий хвощ, деревій,  лопух, кульбаба.

На присадибних ділянках села Івангорода та села Заячківка росте календула.

У лісосмугах , на окраїнах лісів  росте глід, липа. Здавна людям відомі цілющі властивості глоду. Глід високо ціниться як меліоративна рослина: для закріплення ярів.

У лісах, долинах нашого краю є зарослі череди. У народі цю рослину називають по-різному: вовчки, реп'яшки. У народній медицині  череда дуже популярна і широковживаним засобом. Настій череди у вигляді ванн визнано добрим засобом прирізноманітних діатезах. 

 Зустрічається і на сухихи і на вологих місцях, біля жител, загорож, на узбіччях доріг та в лісах. Кропиву в народі називають український женьшень,   тому що її вживанням можна вилікувати всі хвароби, а також укріпити організм.  Всім господаркам відомо, що без кропиви не виростити ні одну домашню тварину здоровою, щоб вона не хворіла.

Кропива - одни з найпоширеніших бур'янів.  Цю рослину важко викоренити, бо вона має довге гіллясте кореневище з підземними пагінцями і росте завжди колоніями.

Наша країна багата цінними лікарськими рослинами. В кожному регіоні можна знайти те, що потрібно для лікування недугів. Не останнє місце належить і нашій Христинівщині з її буйною рослинністю.

І ні стеблинку, гілку чи травичку

Я не ображу: це  - 

страшенний гріх!

Бо в кожній з них

Живе тремка живинка,

що світиться довірою до всіх...

А.Костецький