У книзі зібрано твори-описи, що належать перу учнів 6 а класу.

На вихідних ми із родиною поїхали до лісу. Ще будучи в дорозі, я відчувала дивовижний аромат сосен та ялинок. А коли авто прибуло до пункту призначння, перед нами засяяли білі та србні кольори.

Ялинки відчували себе справжніми господинями лісу, оскільки їх було найбільше. Трішки далі виднілися величні дуби, тендітні берізки та чепурні кущики. Усі вони були одягнені в срібні кожушки, наче знатні вельможі. Ще мені дуже сподобалось одне дерево. Ми не зналии його назви, але воно було таке високе, могутнє й кремезне, наче цар. Прогулюючись лісом, зустріли маленьке оленятко. Спочатку воно злякалося непроханих гостей, та все-таки цікавість перемогла страх і тваринка підійшла до нас. Я думаю, що відтепер наша родина - його друзі.

Я із батькми чудово провела час, адже зимовий ліс навіює атмосферу казковості та чарівності. Ми вирішили, що такі поїздки стануть у нашій родині традиційними.

Шевченко Анастасія

Казковий день

День був казковим. На яскравому небі світило сонце. Усюди лежав яскраво-білий сніг, що мерехтів від сонячного сяйва. Він здавався різнокольоровим: і білим, і рожевим, і фіолетовим, і золотистим.

Відчувавсч мороз, але водночас було радісно й приємно. Дерева стояли високі та стрункі. Сніг обліпив їх, і велетні стояли щільно, наче стіна.

Кириченко Дмитро

Зимовий ліс

Удень зимовий ліс має чудесний вигляд. Усе навкруги біле, укрите пухнастим снігом. Сонечко яскраво освітлює дерева й ніби обсипає сріблом сніг.

Усі ялинки стоять білі-білі, а з-під снігу ладве видніються їхні зелені голочки. Трішки далі ростуть інші дерева, але їх дуже мало. Тому ялини вважають себе господинями цієї місцевості. У цілому в лісі дуже пахне хвоєю.

Великі купи снігу нагадують велетнів, що охороняють ліс. А за ними, можливо, бігають тваринки.

Неймовірна зимова картина!

Костенко Дар'я

Зимова казка

Усе навколо вкрите білою ковдрою снігу. На першому плані видно похнюпленого снігура, який сидить на гілці калини. Трішки позаду стоять дві пишні сестроньки-ялиноньки. Вони обсипані снігом, наче пухом. А за цими красунями виглядає невеличка річечка, на якій вже почав танути лід.

На задньому плані ростуть високі дерева та низенькі кущики.

Мені подобається ця зимова казка!

Берещук Дмитро

Зимовий ліс

У зимовому лісі дуже красиво! Навкруги все вкрито білосніжною пухнастою ковдрою. На гілочках ялин та сосен лежать величезні купи снігу. Взагалі, він всюди: на землі, на деревах, падає з неба... А коли візьмеш купку в руки, то помітно, що кожна сніжинка відрізняється одна від одної.

У лісі дуже тихо. Та варто якійсь пташині цвірвнькнути, як одразу ж йде гучний звук. Приємно насолодитися лісовою казкою, але взимку сонечко ховається рано, тому затримуватись у цьому царстві не треба. Можна ще дорогою додому послухати мелодію снігу, адже він скрипить під ногами на великому морозі.

Нестеренко Катерина

Вдала поїздка

На вихідних я із батькми поїхала до зимового лісу. Діставшись до місця призначення, ми побачили справжню казку. Всюди стояли великі пухнасті ялини, укриті снігом, наче ватою. Але мою увагу привернула білочка, яка проскакала по березі. Гілочки у неї були такі тоненькі, наче кришталеві. Вони скромно схилилися донизу.

Яскраво світило сонечко. Своїм промінням воно позолотило весь зимовий ліс. Та найбільше світла отримав міцний дуб. він був величезний і водночас казково чарівний.

мені дуже сподобався зимовий ліс. Я поглянула на природу зовсім по-іншому. Сподіваюсь, ця поїздка не остання.

Турченко Ірина

Зима

На картинці зображена чудова зима. Перше, що привертає увагу, це сніг. Він скрізь: на деревах, на будинку, на землі... Усе турботливо вкрив ковдрою.

За красенем-будинком причаїлись гарненсенькі ялинки. Ліворуч - берізка, у якої кора мов у намистинках. А поруч лежать дровцята та сокира, злегка припорошені снігом.

У будиночку горить світло. Відчувається, що жителям там комфортно та затишно. Аж мені хочеться піти до них на гостини. Чудова картина!

Олійник Альона

Зимова картина

Стільки снігу насипало, що важко щось розгледіти на картині. Та складно не помітити горобину, на якій сиділи снігурі. Вони весело гомоніли між собою. Поблизу видніється струмок, покритий тонкою кригою. А біля нього також зібрання червоногрудих снігурів.

Удалині стоять дерева, укриті білою ковдрою. За ними видніються невеличкі будиночки, які створюють атмосферу затишку й тепла.

Не можна відвести очей від цієї краси. Здається, що перед нами простяглися володіння Снігової королеви.

Фоміна Карина