Хо́ртиця — найбільший острів на Дніпрі, розташований поблизу Запоріжжя, нижче Дніпровської ГЕС. Унікальний природний та історичний комплекс. Хортиця є одним із Семи чудес України.

Chortycia to największa wyspa na Dnieprze, położona w pobliżu Zaporoża, poniżej elektrowni wodnej Dnipro. Unikalny zespół przyrodniczo-historyczny. Chortycia to jeden z siedmiu cudów Ukrainy.

Na północnym krańcu wyspy znajdował się ostatni próg Dniepru. Chortycia rozciąga się z północnego zachodu na południowy wschód, ma długość 12,5 km, średnią szerokość 2,5 km i powierzchnię około 3000 hektarów. Do niedawna wyspa zachowała lasy w zatokach przybrzeżnych, aw okresie powojennym została zalesiona przez leśnictwo w północnej części, gdzie gleby są piaszczyste. W południowej części znajduje się step z wieloma reliktowymi gatunkami roślin, które przetrwały tylko na wyspie, ale w czasach starożytnych rosły na całym terytorium południowej Ukrainy. Na skrajnym południu wyspy są gładkie.

На північному краю острова був останній дніпровський поріг. Хортиця витягнута із північого заходу на південний схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно 3000 га. Острів до останнього часу зберігав ліси в прибережних балках, а в післявоєнні часи був заліснений лісовим господарством в північній частині, де ґрунти є піщаними. У південній частині зберігається степ з багатьма реліктовими видами рослин, які збереглися тільки на острові, але в давнину зростали на всій території півдня України. На крайньому півдні острова існують плавні.

З геологічного погляду, Хортиця є частиною Українського кристалічного щита. Долина Дніпра в районі Хортиці є єдиною збереженою ділянкою порожистої частини річки. До будівництва Дніпровської ГЕС русло Дніпра перетинало дев'ять порогів. Безпосередньо біля острова Хортиця не було порогів, але збережені скельні острови й скельні структури в північній частині острова мають характерні для порогів особливості. Хортиця й прилеглі до неї острови оголошені геологічним заказником «Дніпровські Пороги».

Геологічною основою острова служать докембрійські породи віком близько 2,5 млрд років, у першу чергу — граніти, покриті шаром більш молодих осадових порід. У північній частині Хортиці над берегом піднімаються скелі заввишки 40—50 м, що спадають до півдня.

Флора Хортиці нараховує понад 1000 видів вищих рослин, з яких 15 % є ендеміками. На острові стикаються різноманітні природні зони: різнотравно-ковилові степи, дубові й хвойні ліси, заплавні луки. Завдяки особливим мікрокліматичним умовам, утвореним могутньою річкою, рослинні угруповання істотно відрізняються від материкових.

Z geologicznego punktu widzenia Chortycia jest częścią ukraińskiej tarczy krystalicznej. Dolina Dniepru w rejonie Chortyci jest jedynym zachowanym odcinkiem zagłębionego odcinka rzeki. Przed budową Dnipro HPP rzeka Dniepr przekroczyła dziewięć progów. W bezpośrednim sąsiedztwie wyspy Chortycia nie było bystrzy, ale zachowane wyspy skalne i struktury skalne w północnej części wyspy mają cechy charakterystyczne dla bystrzów. Chortycia i przylegające do niej wyspy zostały ogłoszone rezerwatem geologicznym „Dniprovski Porogy”.

Podstawą geologiczną wyspy są skały prekambryjskie

mające około 2,5 miliarda lat, głównie granity pokryte warstwą młodszych skał osadowych. W północnej części Chortyci klify o wysokości 40-50 m wznoszą się nad brzeg i opadają na południe.

Flora Khortytsi obejmuje ponad 1000 gatunków roślin wyższych, z których 15% to gatunki endemiczne. Na wyspie zderzają się różne strefy naturalne: trawiaste stepy, lasy dębowe i iglaste, łąki zalewowe. Ze względu na szczególne warunki mikroklimatyczne stworzone przez potężną rzekę, grupy roślinne znacznie różnią się od lądu [4].