Марія Байляк - кандидат біологічних наук , доцент кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім . Василя Стефаника . Науковець вивчає біохімію і досліджує вплив різних рослин , речовин на процеси старіння.

Зараз Марія Байляк разом з іншими талановити науковцями працює у різних напрямках: вони разом вивчають і досліджують процес старіння на дрозофілах та мишах. Ще одним важливим напрямком  є українсько-румунський проєкт з вивчання ожиріння та підходів для запобігання ожиріння. Робота у різних проєктах неодноразово доводить професіоналізм Марії та її талант як науковця. 

Марія Байляк

Марія Байляк

Ольга Броварець – біофізикиня

    Українська біофізикиня, докторка фізико-математичних наук, лауреатка премії Scopus Awards Ukraine року в номінації "Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій" і премії Президента України для молодих вчених, а ще – провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Ольга – наймолодша докторка наук в Україні, вона стала доктором у віці 29 років. Зараз Ользі 35 роки і вона продовжує вивчати біофізику: її відкриття дають розуміння механізмів розвитку раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації. Саме Ольга вирахувала закономірність, за якою відбуваються мутації в ДНК, що призводять до раку і безлічі інших хвороб.

Ольга Броварець

Гелен Том Едвардс

    Американська вчена, фізик, спеціалістка з фізики прискорювачів. Займалася проектуванням високоградієнтних, надпровідних лінійних прискорювачів, а також інтенсивних джерел електронів. Едвардс допомагала науковцям Німецького електрон-синхротрона (Deutsches Elektronen-Synchrotron, DESY) розробляти надпровідну технологію прискорювачів. Вона керувала групою Fermilab, яка співпрацювала з DESY в 1990-х роках і побудувала фотоінжектор для випробувального обладнання TESLA у німецькій лабораторії. Крім того Гелен Едвардс була ключовою особою при проектуванні та будівництві прискорювача заряджених частинок Теватрон в Національній лабораторії прискорювачів ім. Енріко Фермі. 

    Катери́на Еза́у (нім. Katherine Esau; 3 квітня 1898, Катеринослав (сучасне місто Дніпро) — 4 квітня 1997, Санта-Барбара, Каліфорнія, США) — ботанік. Її класичне дослідження «Анатомія рослин» вважається у світовій науці Біблією анатомії рослин.

    Катерина Есау склала кваліфікаційний іспит у вересні 1930 року. Він проходив у Берклі. Окрім др. Роббінс і Джонс, до складу комітету входили патолог рослин, 2 фізіологи рослин та генетик. Один із членів комітету був незадоволений відповідями на його запитання, але комітет в цілому її підтримав.

Офіційне присвоєння наукового ступеня відбулося в Берклі на початку 1932 р.

1989 року Президент США Джордж Буш вручив Катерині Езау Національну наукову медаль.

У 1957 р. докторка Есау стала шостою жінкою, обраною до Національної академії наук.

Катерина Есау

Як бачать Катерину Есау різні нейромережі

    Джейн Гудолл - британська приматологиня, етологиня, антропологиня та натуралістка, найбільш відома своїми дослідженнями над шимпанзе. Один з її найважливіших внесків у науку - відкриття того, що шимпанзе можуть користуватися інструментами. Це було значущим відкриттям, яке допомогло змінити уявлення про виключність людини серед тварин.Гудолл також вивчала соціальну структуру шимпанзе та їхні пізнавальні здібності, зокрема, їхню здатність до навчання та вирішення проблем. Вона спостерігала, як шимпанзе використовують різноманітні предмети як інструменти для отримання їжі та вирішення різних завдань.

Джейн Гудолл

    Розалінд Елсі Франклін — британська вчена біофізик. Жінка перш за все відома своїми роботами з отримання зображень шляхом дифракції рентгенівських променів на ДНК. До речі, це не всі досягнення науковиці. Вона також встигла зробити внесок у дослідження вугілля і графіту. Велике значення для науки мали її дослідження вірусів, зокрема вірусу поліомієліту. Також вона вивчала вірус тютюнової мозаїки – із цього дослідження виросла вся сучасна молекулярна біологія.

    Франклін  також керувала роботами з дослідження вірусу тютюнової мозаїки та вірусу поліомієліту.

Розалінд Елсі Франклін

Зображення згенеровано за допомогою Microsoft Copilot.

   Такий запит було надано нейромережі для генерації Розалінди Франклін

Rosalind Franklin: The invisible contribution to the disclosure of DNA structure by Rosalind Franklin, an English chemist-physicist, has played a key role in revealing the structure of DNA, although its contribution has remained underestimated for many years. Her X-rays of DNA became a key evidence for a model of a double helix proposed by James Watson and Francis Creek. Franklin received two clear X-rays of DNA that became key to revealing its structure. Generate a woman with her discovery.  Show her with two x-rays in her hands. Show more about her discovery and specialty.  Focus on the invention.

    Маргарет Бербідж досліджувала природу світил і розробляла прилади на знаменитому космічному телескопі Hubble. Вона найбільш відома своєю роботою про реакції всередині зір, а також тим, як з часом вони створюють важчі елементи та поширюють їх через Всесвіт.

Бербрідж працювала над іншими фундаментальними розділами астрономії, такими, як маси та обертання спіральних галактик на кшталт Чумацького Шляху, а також червоні зміщення квазарів. Вона стала першою жінкою-президентом комісії з галактик Міжнародного астрономічного союзу, директоркою Королівської Гринвіцької обсерваторії в Лондоні та президенткою Американського астрономічного товариства.

Маргарет Бербідж

    Марія Складовська-Кюрі - видатна науковиця, яка зробила значний внесок у розвиток фізики та хімії. Вона є першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію, і єдиною особою, яка отримала цю премію в двох різних наукових галузях - фізиці та хімії.

Марія Складовська-Кюрі відома своїми дослідженнями в галузі радіоактивності. Вона відкрила два нових хімічних елементи - полоній та радій. Ці відкриття відіграли важливу роль у розвитку ядерної медицини та ядерної енергетики.

        Її робота над радіоактивністю не лише сприяла науковому прогресу, але й вплинула на розвиток світу, відкривши нові можливості в лікуванні раку та  виробництві енергії. Марія Складовська-Кюрі залишається символом відваги, винахідливості та непереможної працьовитості.

    Марія Складовська-Кюрі перша жінка, яка отримала Нобелівську премію, та єдина в світі отримала дві Нобелівські премії. 

Вона була молодшою з п’яти дітей в родині. Марія блискуче вчилась і в початковій, і в середній школі. Не маючи змоги вступити до звичайного вищого закладу, вона та її сестра Броніслава вступили в підпільний патріотичний вищий заклад. 

        У грудні 1903 року Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики подружжю Кюрі.За кілька місяців Шведська королівська академія наук присудила Марії Кюрі Нобелівську премію з хімії “за її видатні  заслуги в розвитку хімії: відкриття елементів радію і полонію, виділення радію та вивчення природи і сполук цього чудового елементу”.