Цю букву знають всі на світі, 

Вона найперша в алфавіті, Весела, гарна й голосна,  

І найскромніша буква "А"!

Подивись, прошу тебе:

Ключ в траві, як буква "Б"!

Тут веселик походив,

Ключ від азбуки згубив.

Буква В така цікава:

Стовпчик вверх,

Дві дужки справа.

Так в алфавіті живе

Усім потрібна буква "В"!

Га-га-га та Ге-ге-ге…

Це напевне буква "Г"  ?

Буква "Г" якраз така,

Неначе шия в гусака.

Буква "Ґ"з ріжком вгорі

Посміхнулась дітворі:

– Щоб дзвінкішу чули мову,

Я знову прийшла в абетку.

Буква "Д", наче дім,

Височенний дах на нім.

Бідний гребінчик!

Що з тобою стало?

Тільки 3 зубчики з усіх і залишилося.

– Ти помиляєшся, я не гребінець!

Я буква "Е" . Згадав?

Ну й молодець!

Зажурилась буква "Є" ,

Хоч все у неї є.

Але слів на букву Є

Небагато в мові є.

Тож потіште букву цю

І назвіть їй по слівцю.

Жу-жу-жу, жу-жу-жу,

Своїх діток стережу, —

Каже жук.

І стереже.

Він і сам, як буква "Ж"!

Збоку, знизу і згори

Схожа «З» на цифру три.

Є три зуби в букві «З»,

Ними все вона гризе.

"И" – великої немає,

"И" – слова не починає,

В кінці слів вона буває

Й серединку полюбляє.

Буква «І», неначе свічка,

З ясним вогником вгорі.

А погасне – чорний гнотик

Стане крапкою над «І».