Всі ми добре знаємо, що кролики дуже люблять їсти всілякі овочі: капусту, перчик, горох, редьку, цибульку та картопельку .

А особливо вони люблять хрумкотіти молодою морквичкою.

Ох, як же ж приємно їм їсти овочі прямо з грядочки!

Але добувати соковиті, свіженькі овочі кроликам інколи буває ой я не просто...!

З давніх-давен сімейство кроликів Пітерсонів тишком-нишком бігало по свіженеькі, стиглі овочі до городу дядечка Берна.

Бо той завжди мав охайні грядочки та рясний, щедрий врожай.

Кожного дня сімейство кроликів чекало поки старий піде по справах та непомітно проскакувало в сад за овочами на грядочки.

Але одного разу все пішло не зовсім за планом маленьких розбишак. Дядечко Берн повернувся додому раніше. Та побачив як кролики розкошоють на його грядках

Сімейство кроликів зовсім цього не очікувало.

Побачивши старого, вони чимдуж кинулись навтьоки.

А дядечко Берн вже давно помічав що овочі, які він турботливо вирощує, непомітно зникають.

Розсердившись на кролів, Берн схопився за рушницю!

Дружне сімейство кроликів Пітерсонів прибігло до своєї нірки та довго не наважувалось звідти вийти.

Вони ніяк не могли оговтатися від такої небезпечної пригоди.

Всім було зрозуміло, що тепер в город дядечка Берна повертатися не можна...

Накопичені запаси з городу дядечка Берна швидко закінчилися. А кролики досі не знали звідки надалі брати їжу.

Найменше кроленя Денні запропонувало батькам більше не шукати їжу а вирощувати її самотужки. Але батьки почали відмовлятися:

-"Синку, за все наше життя ми ні разу не вирощували врожай" - сказав тато кролик.

-"Ми ніколи не зможемо виростити хоча-б одну морквину" - з жалем сказала мама кролиця.

Кроленята гуртом закричали - "Ми не зможемо стільки працювати"!